- дбайливий
- [дбайли/вией]
м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
дбайливий — а, е. Який дбає, піклується про кого , що небудь. || Старанний, пильний … Український тлумачний словник
дбайливий — 1) (який дбає, піклується про когось / щось), турботливий, клопітливий, клопітний, пильний, уважний, дбалий; бережний (який уміє берегти, зберігати щось) 2) див. старанний … Словник синонімів української мови
дбайливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
старовливий — дбайливий [IV] … Толковый украинский словарь
троскливий — дбайливий … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
бережний — а, е. Який уміє берегти що небудь, дбайливо поводитися з чим небудь; дбайливий … Український тлумачний словник
випещений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до випестити. 2) прикм.Гарний зовнішнім виглядом, що свідчить про дбайливий догляд … Український тлумачний словник
дбайливість — вості, ж. Абстр. ім. до дбайливий … Український тлумачний словник
дбайливо — Присл. до дбайливий … Український тлумачний словник
дбайний — а, е, діал. Дбайливий … Український тлумачний словник